Два свята в один день
Сьогодні у Черкасах містяни відзначають свято кожен на свій смак: хтось поспішає до храму, щоб помолитися у день Стрітення, освятити воду, свічки тощо, хтось прийшов на площу Воїнів-інтернаціоналістів (табличка з назвою досі красується на одному зі стовпів у центрі міста) згадати товаришів, з якими воював в Афгані.
Свято Стрітення здавна шанувалось в Україні. З переважної більшості прислів’їв та прикмет цього дня випливає: «Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна». Одна з прикмет говорить: «Якщо на Стрітення мороз буває, то ведмідь свою буду розбиває».
Люди в цей день, як правило, не працювали, і уважно придивлялись до погоди, бо «Лютий до березня в гості приїжджає», щоб «На Стрітення зимі з весною зустрітися». Вважалося: хто з них в цей день переборе, такою й буде погода до початку березня.
Проте черкащан, що прийшли до Свято-Троїцького собору, значно менше, ніж тих, хто прийшов до пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам. Можливо, люди просто йдуть до різних церков у місті, а от місце зустрічі «афганців» цього дня одне, традиційне і незмінне. Тож зібралося їх тут кількасот. Сюди ж завітали і представники міської та обласної влади Черкас, військові керівники, представники різних громадських організацій.
Нагадаємо, 15 лютого в Україні відзначають День ушанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця дата вибрана не випадково: 15 лютого 1989 року завершилась радянська військова інтервенція в Афганістан. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них дістали поранення, контузії, а 3360 не повернулися до своїх домівок.
Окрім афганської, за часів СРСР українські військові брали участь у локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 держав - вони виконували «інтернаціональний» обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, Сирії, Анголі, Мозамбіку, на острові Куба та в інших «гарячих» точках.
Галерея
