Вчителі мають емоційно заряджати дітей на особисте ставлення до мови
Відомі мовознавці, представники бізнесу, громадськості, освітяни, журналісти та правозахисники обговорили в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького проблеми формування в суспільстві мовної культури.
Засідання всеукраїнського науково-практичного круглого столу «Мовне обличчя України» присвячене 10-ій річниці всеукраїнського проекту, який було започатковано кафедрою методики навчання, стилістики та культури української мови ЧНУ та який об’єднує всіх небайдужих до проблем розвитку мовної особистості в Україні.
Про це повідомив сайт Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Під час бесіди спікери порушили низку питань, а саме: українська мова як фактор безпеки країни, проблеми викладання мови в школі, актуальні питання сучасного «Українського правопису», рівень мовленнєвої культури студентів та держслужбовців. Захід спрямований на утвердження української як єдиної державної мови, поширення її функціонування в усіх сферах.
Гостей та учасників привітав перший проректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Василь Мойсієнко. Він наголосив, що кожен громадянин повинен бережно ставитися до мови, оскільки вона є спільним духовним надбанням, завдяки якому відбувається єднання народу.
Про проблеми української мови в сучасній шкільній освіті розповіла випускниця ЧНУ, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу навчання української мови і літератури Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України Ніна Голуб. Вона розповіла, які механізми перешкоджають розвиткові мови.
— Необхідно змінити ставлення українців до мови. Насамперед, треба спілкуватися з дітьми, дати їм можливість відчути смак української. Показати, що є такі слова, від вимовляння яких отримуєш насолоду. Ми як викладачі маємо у школі виховувати компетентну особистість, яка володітиме тими рисами, на які є суспільний запит, — зазначила Ніна Борисівна.
Аргументовано й емоційно виступила відома українська письменниця Лариса Ніцой. Вона розповіла про долю української мови з часів Київської Русі до сьогодні. Письменниця акцентувала увагу на тому, що українська мова зазнавала утисків, але свідомі українці завжди її захищали і намагалися популяризувати: «Ми нація, яка сягає своїм корінням дуже глибоко, набагато глибше, ніж Київська Русь, на якій ми завжди робимо акцент. У той час, коли на теренах сучасної Росії росли берези та квакали жаби, у нас вже стояли величні церкви».
Лариса Ніцой порадила всім присутнім не соромитися говорити українською та зазначила, що вчителі, викладачі мають емоційно заряджати дітей на особисте ставлення до мови.
Виступи спікерів викликали бурхливе обговорення. Хоч усіх присутніх пов’язувала небайдужість до майбутнього української мови в країні, учасники знайшли теми для дискусії.
— Потрібно змінювати позицію громадян щодо мовного питання планомірно: від родини, шкільного, університетського життя. Я думаю, ті люди, які вважають, що можуть бути патріотами, повноцінними громадянами, але не розмовляти українською — помиляються. Для мене це несумісні речі, — зауважив директор ННІ української філології та соціальних комунікацій Ігор Погрібний.
Власну точку зору мали можливість висловити всі учасники круглого столу, представники різноманітних сфер суспільного життя — директор Черкаської спеціалізованої школи № 28 імені Тараса Шевченка, адвокат і громадський діяч Юрій Черник, продюсер Черкаської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України Олена Баніна, координаторка всеукраїнської громадської організації «Інститут Республіка», громадська активістка та підприємець Марина Гур’янова, власниця бізнесу та громадський діяч Ніна Черник.
Учасники круглого столу постановили також надіслати до Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України лист на підтримку законопроектів про мову.
Студент 3 курсу спеціальності «Журналістика» ННІ української філології та соціальних комунікацій Володимир Вовк переконаний, що такі заходи важливі для популяризації української мови: «Зараз значна частина жителів українських територій розмовляє російською мовою. Гадаю, подібні зустрічі сприятимуть розумінню, що наша мова важлива. На заході були присутні спікери, яких було цікаво слухати. А значить, тема приверне увагу і виникне бажання її вивчати».
— Мені сподобався захід. Теплий прийом, цікава дискусія. Незважаючи на те, що тут переважно однодумці зібралися, у нас були різні погляди на шляхи вирішення проблем. І це дуже гарно, що ми їх обговорюємо, що можемо обрати кращий варіант. Сподобалося, що люди небайдужі до української мови і за її долю переймаються», — поділилася враженнями Лариса Ніцой.
