Кременчуцьке водосховище під Черкасами забруднене важкими металами і фенолами
Було зафіксовано забруднення поверхневої води сполуками мангану – концентрації перевищували ГДК у 12,2 рази

Газовий склад води добрий, середній вміст кисню був в межах 10,16 – 11,10 мгО/дм3. Перевищення норм (співвідношення фактично виміряної концентрації до її ГДК) зафіксовано по важким металам, азоту нітритному та фенолам.

Про це повідомив Черкаський обласний гідрометцентр.

За 4 квартал 2020 року на акваторії Кременчуцького водосховища фахівцями спеціалізованої акредитованої лабораторії в районі м. Черкаси відібрано 24 проби води, в яких було визначено понад 700 інградієнтів. Проби відбирались у трьох місцях (створах) по двом горизонтам – близько поверхні води та на глибині. І як показали результати досліджень, середньоквартальний вміст більшості показників (а їх більше 30) не перевищував гранично допустиму концентрацію (по нормам рибогосподарського призначення, далі по тексту ГДК).

• У створі вище міста Черкаси середньоквартальні концентрації перевищують ГДК з хрому шестивалентного у 4 рази, фенолу – у 3 рази, міді – у 6,5 раз, цинку – у 4,4 рази, марганцю – у 9,2 рази.

• У створі в межах міста (в районі вантажного порту) – середньоквартальні концентрації вище ГДК відмічені з хрому шестивалентного та фенолів на рівні 6 ГДК, азоту нітритному на рівні 1,8 ГДК.

• У створі 6 км нижче міста, 0,5 км нижче скиду стічних вод ПАТ "Азот" – середньоквартальні концентрації вище ГДК: з хрому шестивалентного – 7 ГДК, фенолів – 5 ГДК, азоту нітритному – 1,9 ГДК, міді – 9 ГДК, цинку – 3,6 ГДК, марганцю – 5,3 ГДК. Також був зафіксований випадок високого забруднення поверхневої води сполуками мангану – концентрації перевищували ГДК у 12,2 рази.

Вчені національної академії наук України вважають, що Дніпру загрожує екологічна катастрофа. Через те, що швидкість течії знижена, природні властивості самоочищення річки порушені. На мілководді йде активне розмноження синьо-зелених водоростей. Вони гниють, поглинаючи з води кисень і за прогнозами, перетворять Дніпро на мляву пустелю впродовж найближчих 300 років (член-кореспондент НАН України Аркадій Шапар, червень 2016 року).

Залишити коментар


Щоб залишити коментар потрібно авторизуватися .