23 вересня 2014 року земне життя Романа Сокуренка обірвалося снайперською кулею
18 січня 1983 року в м. Корсуні-Шевченківському народився Роман Олександрович Сокуренко – безстрашний та незламний духом син українського народу. Мріючи, щоб Україна стала сильною європейською державою, Роман від початку Революції Гідності і до її завершення був активним учасником подій і в столиці України, і в рідному місті.
Згадати свого Героя і схилити голову в пам’ять про нього пропонує землякам Корсунь-Шевченківський історико-культурний заповідник.
З початком бойових дій на Сході України Роман Сокуренко (позивний «Сокіл») став одним із перших добровольців батальйону «Азов». Для товаришів він був справжнім другом, а для бойових побратимів – надійним, рішучим та самовідданим воїном. 10 серпня 2014 року на соняшниковому полі в районі Іловайська було понад його сили бачити, як помирають два тяжкопоранені бойові побратими – Андрій Дрьомін та Микола Березовий. У ту мить, коли Роман, незважаючи на смертельну небезпеку, кинувся їх рятувати – він знав одне, товариші потребують його допомоги. Та куля снайпера внесла свої корективи в долю бійця. «Сокіл» одержав тяжке поранення. Понад місяць найкращі лікарі України і Німеччини боролися за його життя, але 23 вересня 2014 року земне життя Романа Сокуренка обірвалося. Йому було тоді і назавжди залишилося 31.
Роман продовжує жити у справах своєї неньки, яка вже п’ятий рік поспіль мчить на допомогу тяжкопораненим захисникам України. Вона, як її син, завжди готова підтримати тих, хто такої підтримки потребує. Доземний уклін Вам, Тетяно Володимирівно.
Він мріяв стати вчителем історії, а назавжди став частиною історії України… Вічна пам’ять Герою – Роману Сокуренку!
