Нариси про життя відомого черкаського журналіста Миколи Дубового
Ще на початку 80-х за нашим селом бовванів старий млин. Старі люди розповідали, що до жовтневої революції їх було два, належали заможним селянам. Не знаю, коли зник один з них, але до вцілілого дітвора не втрачала інтересу, аж поки його не знесли за рішенням колгоспного правління.
Сміливіші і старші норовили на дірявих крилах вітряка покататись, а менші відчайдухи дерлись на другий ярус, щоб пошугати кажанів і пограти в оборонців "замку"від умовного ворога. "Вороги"- це ті, хто не бажав дертися нагору. Відтак штурмували замок- млин грудками землі. Іноді так загравались, що забували про корів, які, скориставшись недоглядом, могли забрести бозна куди. Але таке траплялось лише тоді, коли з нами не пасла худобу баба Варка.
-Миколо, чи ти не змалився?!- дорікала мені вона.- Хватить казиться, бо як розкажу батькові, то одрепіжить дубцем по сраці! Скотина вже он аж де, злазьте бігом додолу та завертайте назад корів!
Ми вже здогадувались, що наступного разу баба покерує гнати череду за кілька кілометрів од села- щоб знали, як її не слухать та "по млинові шляться". Вона стонадцять разів переповідала нам, як " у войну вакуїрували колгоспну худобу на Врал". Спочатку " пригнали на станцію, а тоді погрузили в шалон". Нас душив сміх від того, що баба Варка так неоковирно говорить, але слухали її з інтересом.
Якось біля млина нас застала страшна літня гроза. Гримало і блискало несамовито. Богомільна старенька заходилась хреститись і молитись, а ми піонери- комсомольці, натомість реготали- заливались, наче циган сироваткою, адже Бога нема!
Давно розібрано нашого млина, який міг би стати історичною пам'яткою Чигиринщини, якби хтось своєчасно виявив до нього інтерес, тракторами розорано і невелике узвишшя, на якому він стояв у полі. Як казала баба Варка: "нема і признаку, шо був". Натомість (тільки не смійтесь!) місцеві розповідають, що бачили тут цього року пізнього вечора щось схоже на НЛО. Троє чоловіків. Із різних частин села. В один час. Божаться, що були тверезі.
